Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО

 Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

«Він вийшов з народу,жив з народом і не тільки думкою, а й умовами життя був з ним тісно, кровно зв’язаний»

«І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.»

Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор "Кобзаря", співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860)

Нема на Україні видатного, передового поета і письменника, який би не відчував на собі могутнього впливу титана української поезії -Тараса Шевченка Він оплодотворяє літературу свого народу художньою силою і простотою слова, палкою любов’ю до народу.

Минуло 207 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка - славного сина українського народу, геніального поета - революціонера. Але й сьогодні , як живий з живими, говорить він з своїми потомками, вільно і гордо багатомільйонними голосами різними мовами лунає полум’яне, гнівне і ніжне Шевченкове слово.

«Ви - розбойники неситі,

Голодні ворони!

По якому правдивому,

Святому закону

І землю, всім даною,

І сердешним людом

Торгуєте? Стережіться ж,

Бо лихо вам буде…»

Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем... Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам'ятав її і сумував за нею, як за матір'ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов'ю і тугою.

«В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.»

Світлий образ великого Кобзаря, його гнівна, сповнена революційної сили поезія живуть і вічно житимуть у серці народному!